Дложевські Володимир та Марія

Православний священник Володимир Дложевський із дружиною Марією та донькою Оленою проживав у містечку Гнівань на Вінниччині.

Від 17 липня 1941 р. впродовж двох із половиною років м. Гнівань перебувало під німецькою окупацією. Родина Дложевських всіляко допомагала місцевим євреям. Упродовж кількох місяців у оселі священника переховувалися родина Панських із п’яти осіб та Соня Райкіс із дітьми: Бетею, Лізою, Манею, Мішею і Філею. Чоловік Соні Абрам Райкіс був розстріляний із групою інших євреїв на початку окупації. Прихисток о. Володимир надав також сім’ям Матвія Вайнберга та Шмуеля Еліса. Коли ситуація в містечку стала надто небезпечною для євреїв, Дложевські допомогли своїм підопічним – родинам Панських та Вайнбергів – знайти провідника, який переправив їх через р. Південний Буг у Трансністрію. Шмуеля Еліса з дружиною Молкою та дочкою Анею священник сам перевозив по одному, ховаючи на підводі, до контрольованого румунами с. Ворошилівка.

На жаль, не вдалося вчасно евакуюватися Соні Райкіс із дітьми, їх було розстріляно 20 червня 1942 р. Вижив лише 12-річний Михайло Райкіс. Уночі хлопцеві вдалося вибратися з-під гори трупів і дістатися будинку священника. Подружжя Дложевських допомогло Михайлові переправитися до Трансністрії.

Після війни о. Володимир та матінка Марія і надалі спілкувалися з багатьма врятованими людьми. На похорон священника в 1956 р. попрощатися прийшли десятки євреїв.

У 2003 р. Яд Вашем визнав Володимира та Марію Дложевських Праведниками народів світу.

/